- Що  Ви читали останнім часом? Що сподобалося, а що ні?

- Буквально вчора звечора й до сьогоднішнього ранку читав верстку журналу «Роботодавець», де я працюю головним редактором. До того читав матеріали авторів, надіслані в поточний номер журналу, до того - вичитував 50-сторінкову стенограму ІХ Об´єднаного з´їзду СОПУ й АРТУ, яку до того сам же й розшифровував кілька робочих днів поспіль... Нікому не раджу такого «чтива» -  якщо ти не журналіст чи недовершений цинік, від такого може стати зле!

А якщо серйозно і в плані художньої літератури... Останнє прочитане -  пакет з 30-ти конкурсних оповідань ІІ всеукраїнського літературного конкурсу «Майстерня чудес»: Літературне об´єднання «Кобзар» вдруге поспіль запросило мене судити фінальний етап разом з чотирма колегами. Передостаннє -  збірка фантастичних оповідань молодого письменника на ім´я Олександр...  Докладніше не називатиму, чому -  поясню надалі. А перед-передостаннє - дочитував чудову книжку Наталки Дев´ятко «Скарби Примарних островів. Книга 1. Компас і карта». Три фінальні глави «Скарбів...», а потім і згадану збірку прочитав, лежачи в районній лікарні під крапельницями у перерві між штриканнями: життя пригальмувало на пару тижнів -  отож і видалась нагода прочитати одразу «одну з хвостиком» нову книгу!

З усього прочитаного останнім часом пакет конкурсних оповідань сподобався рівно на 50% -  при моїй уїдливій прискіпливості (в якості судді) це дуже добре.

Збірка фантастики пана Олександра не сподобалась зовсім: коли автор пхає до книжки безграмотні тексти, це - жах!.. Причому більшість текстів -  російські, пара-трійка останніх -  українські, але в російських текстах граматичних та орфографічних помилок відсотків на 70 більше!!! То писав би українською, чи що?! Всі оповідання з претензією на гумор, але жартики якісь кволі. І при всьому цьому автор зробив приблизно такий дарчий напис: мовляв, не журись, Тимуре, Олександр вийшов на стежину війни -  світ поділимо чесно! Як кажуть вОдесі, «он слишком много о себе имеет»: хлопцеві би ще не один рік працювати, підвищуючи майстерність, а не похапцем збірку незрілих оповідань формувати! Перефразовуючи «велику стару» Фаїну Раневську, для письменника написати погану книгу означає плюнути у вічність... Отже, був настільки розчарований, що принагідно подарував сумнозвісну збірку найкращому бібліографу фантастики на теренах СНД Юрію Шевелі: для його неосяжної колекції згодиться.

«Скарби...» навпаки сподобались настільки, що написав невеличку рецензію. Саме невеличку -  бо то лише початок заявленої трилогії, й невідомо, чи стане у авторки таланту гідно завершити її... Що ж, побачимо!

- Що плануєте прочитати?

- На останньому «Медвіні» Олексій Волков подарував мені свою книгу «Слід на воді». На Львівському книжковому ярмарку у вересні купив книгу Наталії Лапіної та Світлани Горбань «Надія: сплутані пазли»...

Але «найпекучіше» - то є добірка книг і статей з української, польської, російської та турецької історії XVI століття: так би мовити, «сировина» для нового історичного роману, який ми ось буквально зараз починаємо писати у співавторстві з дружиною. Це невідкладно, а «Слід на воді» та «Надія...», найімовірніше, долежать до наступного мого візиту під крапельниці. Що ж, болячка моя не лікується й не оперується - лишається періодично ремонтувати організм! Коли життя знов загальмує - прочитаю й оті книги... 

- Що порадите до прочитання іншим?

- Нещодавно посперечався на «Буквоїді» з одним шановним автором, який не радив нікому читати, зокрема, фантастику - отже, у відповідь навпаки порадив би читати якнайбільше української україномовної фантастики! Попри весь скепсис переважної частини читачів, вона є - і принаймні непогана! Шукайте - і знайдете таких авторів, як (за абеткою) Верховський, Горбань і Лапіна, Дев´ятко, Желем, Кацай, Левченко, Малина, Пащенко, Радутний, Репета, Росіцький, Ряполова... Десь поміж ними притулився і я, грішний. 

А у Сергія Батурина, окрім історичних творів, відомих усім, є фентезійний цикл «Легенди іншої тери». Плюс книги Сергія Пономаренка... Сподіваюсь, вякості першої рекомендації вистачить. Далі хай кожен обирає твори на власний смак.